Lords of The Fallen — це польська відповідь Dark Souls, на цьому все. Польська студія City Interactive для створення цієї гри переманила до себе одного з працівників CD Project RED – Томаша Ґоппа. Погляньмо що вийшло.
Зім’ята історія
Історія у гри проста, як двері. Ви — колишній в’язень Гаркін, якого визволив дивний чарівник, і разом з ним ви прийшли у монастир, на котрий нападають злісні демони з паралельного світу, ось і все. Звісно, історія тут подається більш очевидно, ніж у тій же Dark Souls, тут є і ролики, і діалоги, але вони рудиментарні, і лише дають вам загальне розуміння, куди йти і що робити.
Про ігролад
Загальну механіку тут можна описати лише одним реченням: це дуже повільна та незграбна Dark Souls. Але не все так погано, є тут і доволі цікаві нововведення, котрі вельми гармонійно вписалися у запозичений у Dark Souls ґеймплей.
Ігроладне ядро майже не зазнало змін – сильні вороги, удари та перекати, котрі, як і у DS, віднімають у вас сили, приховані секрети та зрізи. Після смерті ви також втрачаєте набутий досвід, і щоб його відновити, вам потрібно знайти ваше місце смерті. Але — стоп, тут і починаються відмінності.
Якщо у серії Souls ваш досвід міг лежати нескінченно довго, то тут він з часом може просто зникнути, і тому треба вирішувати — наплювати чи швиденько та обережно дістатися до нього і забрати, але і це ще не все.
У місця вашої смерті є один важливий плюс — на відміну від серії Souls, якщо ви не будете піднімати ваші душі, а просто перебуватимете поруч, ви зможете поволі полікуватися. Скажу чесно, це не раз рятувало мене у важких баталіях.
Поповнити життя вам допоможуть тутешні замінники вогнищ, які також щедро розкидані по локації. Виглядають вони, як великий кристал, навколо якого крутяться маленькі.
Якщо в серії Souls вороги відроджувались і після смерті, і після відвідин вогнища, то в Lords of The Fallen вони відроджуються лише після смерті, а до тутешніх вогнищ можна завжди збігати і відновити собі зілля, та прокачатись, правда обійшлось не без ложки дьогтю. У серії Souls вогнища завжди відновлювали сталу кількістю фляг з естусом, а в Lords of The Fallen відновлюється лише та кількість зілля, скільки маленьких кристаликів крутиться довкола великого. WTF?
Ходити з великою кількістю невитраченого досвіду в такому випадку може бути навіть корисно, адже від його кількості залежить якість луту, котрий падає з мобів, а також і сама кількість досвіду, що налічується за вбивство ворогів.
Боси та інша нечисть
У грі замало і босів, і унікальних ворогів. Якщо у серії Souls на кожну гру припадало штук 20-30 босів і сила силенна унікальних противників, то в Lords of The Fallen усього 10 босів, а перші вороги переслідують гравця майже всю гру.
Можливо, ви подумали, що не кількістю, а якістю візьмуть розробники, але і тут підкачало. Усі битви з босами неймовірно затягнуті і битись з ними потрібно по 20-30 хвилин, а послідовність їхніх рухів вивчається, якщо не за перший, то точно за другий раз.
Також битви з босами страждають від поганого дизайну арен. Можу виділити одну битву, де по закінченню кожної фази бос кастує своє AoE — такий синій туман, що покриває клапті локації. Подумавши, я вирішив, що просто не заходитиму в цей туман, і буде мені щастя, але – ні, після 10 секунд касту, вся локація вибухає і я помираю. Десь з третього разу я зрозумів, що в моменти цього AoE потрібно ховатись в непримітних склепах, де підриви не завдають шкоди.
Більшість же штатних ворогів ходять з великими щитами, котрі майже нереально пробити, і щоб завдати шкоди, доводиться чекати, доки моб зробить перший випад у ваш бік, а вже потім зайти йому за спину і нанести удар.
Усе це дуже викликає сильне тепловиділення нижче спини, і якщо в DarkSouls до кожного ворога була своя тактика, то тут просто чекай удару і бий у відповідь.
Локації і панорами
Графічно Lords of The Fallen виглядає чудово, але поляки, на жаль, змогли зіпсувати всі враження своїм дизайном рівнів. Більшість локацій виглядають, як кишка з купою ворогів, або підземелля з купою ворогів. Звісно, не обійшлось і без красивих локацій, але їх мізерно мало.
Не обійшлось і без огріхів оптимізації, якщо в підземеллях гра видає стабільні 60 FPS, то на відкритих локаціях кількість кадрів може падати до 20, і особливо якщо це відкрита арена з босом. А найбільшим розчаруванням став момент, коли мене змусили пробігти майже усі локації ще раз.
У спробах хоч якось внести різноманіття, у гру ввели додаткові квести, але, дідько, і вони підкачали. Відрубати монаху руку, чи залишити його в спокої, визволити з в’язниці людей, чи ні? Ось такі додаткові квести очікують вас, і це сумно.
Загалом
На жаль, висновок, очевидно, не дуже втішний. Поляки хотіли зробити свою Dark Souls з преферансом і куртизанками, але у них не вийшло.
Lords of The Fallen — це стандартний прохідний проект. Як би мені не хотілось похвалити цю гру, але тут майже немає за що. Звісно, ви можете пограти у неї, якщо у вас є вільних 7-8 годин, і ви вже пройшли до дірок серію Souls, усім іншим я не можу порекомендувати Lords of The Fallen до ознайомлення.
Вдалося
- Пройшли всі ігри серії Souls
- Хочете виклику від гри
Не вдалося
- Хочете розслабитись
- Чекаєте хорошого сюжету
- Нервові
Cподобалася стаття? Підтримай PlayUA
На платформі Donatello ви можете підтримати нас як одноразовим донатом, так і оформити щомісячну підписку. Усі наші підписники на Donatello отримують цифрові або фізичні приємнощі залежно від суми донату. Долучайтеся до нашої спільноти!